|
作词 : Роман Полонський |
|
作曲 : Роман Полонський |
|
Не звикай до мене (Пісня солдата, який не повернувся з бою…) |
|
Не звикай до мене! Я не буду вічно, |
|
Лиш тебе напою мов жива вода. |
|
Та сьогодні смерті я дивлюсь у вічі, |
|
Аби на Вкраїну не прийшла біда. |
|
Не звикай до мене! Я - твоя лиш мрія, |
|
Кулею у серці пролечу наскрізь, |
|
У холодні ночі я тебе зігрію, |
|
Буду твоїм сонцем сяяти вгорі. |
|
Не звикай до мене! Я - всього лиш вітер, |
|
Що багаття вражі у степу гасив, |
|
Та, як засумуєш - слізки твої витру, |
|
Сизокрилим птахом прилечу у сни. |
|
Не звикай до мене! Я - всього лиш птаха, |
|
Що за небокраєм спалахом зника. |
|
Та, як раптом, Синку, стрінешся зі страхом - |
|
Я безмовно мовлю: " Ось моя рука!". |
|
Не звикай до мене! Хоч я й буду вічно - |
|
Променем із неба, в музиці дощів. |
|
Запали, Рідненький, на могилці свічку |
|
І залиш для Татка місце у душі... |
