作词 : Роман Полонський
作曲 : Роман Полонський
Не звикай до мене (Пісня солдата, який не повернувся з бою…)
Не звикай до мене! Я не буду вічно,
Лиш тебе напою мов жива вода.
Та сьогодні смерті я дивлюсь у вічі,
Аби на Вкраїну не прийшла біда.
Не звикай до мене! Я - твоя лиш мрія,
Кулею у серці пролечу наскрізь,
У холодні ночі я тебе зігрію,
Буду твоїм сонцем сяяти вгорі.
Не звикай до мене! Я - всього лиш вітер,
Що багаття вражі у степу гасив,
Та, як засумуєш - слізки твої витру,
Сизокрилим птахом прилечу у сни.
Не звикай до мене! Я - всього лиш птаха,
Що за небокраєм спалахом зника.
Та, як раптом, Синку, стрінешся зі страхом -
Я безмовно мовлю: " Ось моя рука!".
Не звикай до мене! Хоч я й буду вічно -
Променем із неба, в музиці дощів.
Запали, Рідненький, на могилці свічку
І залиш для Татка місце у душі...