|
作词 : Степан Бурбан |
|
作曲 : Степан Бурбан |
|
Мої карпати на Патона так притрушені смолою |
|
підвипивші мольфари на лавці, кожен з малою |
|
десь там я гуляю поміж ними, майже сиві внуки |
|
ніхто не візьме до танцю мене - маю зимні руки |
|
Я хотів би так розлитись прутом по сухим дібровам |
|
жаль, мої ліси то спальники бетонні, суплять брови |
|
як я вийду пізно з хати з хлопцями лигати трутку |
|
по цимбалам та печаль, нині вже не візьму трубку (нє) |
|
Золото Карпат, золото пісень, |
|
Я несу до вас в цей святковий день. |
|
Хай вони дзвенять, хай гуляють всі, |
|
Щастя і любов будуть на землі. |
|
Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі, |
|
Щастя і любов будуть на землі. |
|
Сонце падає на землю, люди вийшли тільки з Лорта |
|
останній "Сокіл" на небі позіхав над аеропортом |
|
опускає пазурі на смугу - не може терпіти |
|
шум мотору будив мене кожен ранок як трембіта |
|
Я вийду в майці на балкон і піде з рота пара |
|
вже давно забули хто ми... десь у львівських барах |
|
там забули і печаль, не треба, в нас і так багато |
|
хай там лишиться назавжди, то не є ключі від хати (нє) |
|
Золото Карпат, золото пісень, |
|
Я несу до вас в цей святковий день. |
|
Хай вони дзвенять, хай гуляють всі, |
|
Щастя і любов будуть на землі. |
|
Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі, |
|
Щастя і любов будуть на землі. |