作词 : Степан Бурбан 作曲 : Степан Бурбан Мої карпати на Патона так притрушені смолою підвипивші мольфари на лавці, кожен з малою десь там я гуляю поміж ними, майже сиві внуки ніхто не візьме до танцю мене - маю зимні руки Я хотів би так розлитись прутом по сухим дібровам жаль, мої ліси то спальники бетонні, суплять брови як я вийду пізно з хати з хлопцями лигати трутку по цимбалам та печаль, нині вже не візьму трубку (нє) Золото Карпат, золото пісень, Я несу до вас в цей святковий день. Хай вони дзвенять, хай гуляють всі, Щастя і любов будуть на землі. Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі, Щастя і любов будуть на землі. Сонце падає на землю, люди вийшли тільки з Лорта останній "Сокіл" на небі позіхав над аеропортом опускає пазурі на смугу - не може терпіти шум мотору будив мене кожен ранок як трембіта Я вийду в майці на балкон і піде з рота пара вже давно забули хто ми... десь у львівських барах там забули і печаль, не треба, в нас і так багато хай там лишиться назавжди, то не є ключі від хати (нє) Золото Карпат, золото пісень, Я несу до вас в цей святковий день. Хай вони дзвенять, хай гуляють всі, Щастя і любов будуть на землі. Хай пісні дзвенять, хай гуляють всі, Щастя і любов будуть на землі.