[00:18.12] |
Долини падають і туляться до ніг |
[00:28.54] |
Звивають завої, відсахуючись, гори |
[00:40.55] |
Наш пружний крок тверда земля доріг |
[00:51.27] |
Стрічає стогоном покори |
[02:07.40] |
Чи ж не підіб'єм, не зірвемо ми |
[02:17.02] |
І обрій цей, і хмари ці рожеві |
[02:27.89] |
І вогкий вітер дужими грудьми |
[02:38.65] |
Співає на моїм мечеві |
[05:42.90] |
Приxодили. Стрічали шану й страх |
[05:52.41] |
Здолавши багна, пущі і вертепи |
[06:02.33] |
Приносили в приплющених очах |
[06:12.16] |
Своє блакитно-зеленаве небо |
[07:04.10] |
Ми не зазнали радости. Були |
[07:14.42] |
Їх пестощі рвучкі і небуденні |
[07:25.04] |
Зривалися. Збиралися й ішли |
[07:35.56] |
Їм скрізь були краї ще більш південні |
[07:46.08] |
І діти ці, вони уже тепер |
[07:55.61] |
Тікають в гори, наче вовченята |
[08:05.00] |
І в них під чолом — синява озер |
[08:14.27] |
Неспокій хвиль і далеч необнята |