|
作词 : Юрій Бондарчук |
|
作曲 : Юрій Бондарчук |
|
Наче домашній арешт — не покидаю у карантин я оселі. |
|
Картинки веселі проклікую у фейсбуці, |
|
каруселі петицій підписую на прохання друзів — |
|
Стамбульська конвенція, Кмитів, Довженко-Центр і ще якісь культурні інституції. |
|
Тут цілий день дощ по шибкам лящить, мов по лиці, |
|
цвіт акації на калюжі лежить, як жир на холодці. |
|
Чим живеш, Україно? Люди, місця, події, |
|
сервіс, розваги, їжа — столиця радіє. |
|
Кагарлик, Новоселиця, Врадіївка — ридає провінція. |
|
Поліція не покидає шпальт новин — |
|
невинних і випадкових садять під замóк. |
|
Це не «Зáмок”, а картини Влади Ралко — |
|
влада рукою розводить, а потім стирає тебе в молоко, |
|
молотком й протигазом наказують: «Підпиши протокол». |
|
Підшиють до справи його, подай дирокол. |
|
Хіба ревуть воли, як ясла повні? |
|
Ні Переяслав, ні Криве Озеро не змусять нікого промовити |
|
чи хоча б згадати ім‘я того самого міністра. |
|
Мені страшно, як бензин плеще в каністрі |
|
і дим догори здіймається від вогню, що не розгорівся. |
|
Усюди жевріють пожари. |
|
Пошарте цей пост про Бровари чи Нові Санжари, |
|
а я поки зайчиком скручуся в сухій траві |
|
і поміняю рамку на аватарі. |