|
作词 : Андрій Дмитренко/Тарас Підкуймуха |
|
作曲 : Андрій Дмитренко/Тарас Підкуймуха |
|
ми падаєм в місто, |
|
поки нам тісно. |
|
і забуваємо – хто ми. |
|
б’ємось об панелі – |
|
бетонні скелі, |
|
тільки збираємо втому. |
|
бачиш, як слизько? |
|
падати низько. |
|
точно я знаю, не встою. |
|
обшарпані двері, |
|
слова невеселі |
|
залиш із собою. |
|
поки нами все ще не сказано. |
|
поки нами все не показано. |
|
зовсім-зовсім мало залишилось. |
|
залишилось стати кращими. |
|
поки нами все ще не сказано. |
|
поки нами все не показано. |
|
зовсім-зовсім мало залишилось. |
|
залишилось стати кращими. |
|
нарешті вже титри. |
|
сенси всі зникли. |
|
нам стало інакше з тобою. |
|
на вулиці зимно: |
|
розбіглись безслідно - |
|
повернемось знову весною. |
|
тримаєш ти світло, |
|
так краще і видно, |
|
піду я сьогодні з тобою. |
|
ти знаєш, ми звикли. |
|
вітри вже притихли. |
|
залишились просто собою. |
|
поки нами все ще не сказано. |
|
поки нами все не показано. |
|
зовсім-зовсім мало залишилось. |
|
залишилось стати кращими. |
|
поки нами все ще не сказано. |
|
поки нами все не показано. |
|
зовсім-зовсім мало залишилось. |
|
залишилось стати кращими. |
|
жалкувати досить. |
|
ще мить і ти забудеш зовсім |
|
все, що тримали ми |
|
і все, що не сказано досі. |
|
жалкувати досить. |
|
ще мить і ти забудеш зовсім |
|
все, що тримали ми |
|
і все, що не сказано досі. |
|
поки нами все ще не сказано. |
|
поки нами все не показано. |
|
зовсім-зовсім мало залишилось. |
|
залишилось стати кращими. |
|
поки нами все ще не сказано. |
|
поки нами все не показано. |
|
зовсім-зовсім мало залишилось. |
|
залишилось стати кращими. |
