|
Твій листок золотого клена |
|
Вже намок – він не летить до неба. |
|
Вже не так, як кожну мить, кричать вірші, |
|
співає дощ... |
|
Вже не так, як кожну ніч, мовчать пісні, ковтають... |
|
Серце вкрала... |
|
Вже не сам... Я навіть не з тобою. |
|
Вже не сам... І випив лишнє з моря. |
|
Вже не сам... Як захлинувсь я з горя. |
|
Вже не сам... Я вже не сам. |
|
Я не Бог, і навіть не ікона. |
|
Ти моя, а не спішу додому. |
|
Вже не так, як кожну ніч, кричать вірші... |
|
малює сніг. |
|
Вже не так, як кожну ніч, кричать пісні, співають... |
|
Серце вкрала. |