|
Ти бачиш людей |
|
мільйониРозходишся з ними в шляхах. |
|
І погляд на тих незнайомих |
|
Це спроба змінити їх шлях. |
|
Щодня ти проходиш крізь сотні |
|
Розгублених часом облич |
|
Ти бачиш лиш те що назовні |
|
Не бійся, у очі вдивись |
|
Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе? |
|
Хотілося б більше сказати тобі, незнайоме лице. |
|
Пройдеш, не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш, |
|
Твій шлях, ти ідеш ти такий не один, ти шукаєш мене, мене. |
|
Шукаєш в людських ти безоднях, |
|
Вдивляєшся лиш в пустоту. |
|
Щоразу десь осторонь пройдеш |
|
Й не бачиш душі ти красу. |
|
Моє серце, сонце моє, ти є сила моя й воля |
|
Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все |
