|
Скільки б я не плакала |
|
Горе й одінакове, |
|
Стала пєсєнкі співать – |
|
Стала й горе забувать. |
|
Я іду, а баби судять |
|
І щитають мнє года |
|
Я не роза, не каліна – |
|
Не зов'яну нікагда. |
|
Гармоніст, ти гармоніст, |
|
Кучерява голова, |
|
Яку шапку не ідеш, |
|
То велика, то мала. |
|
Гармоніст, ти гармоніст, |
|
Він цибулю гарно їсть, |
|
А по вулиці іде, |
|
То кричить – цибуля де? |
|
Ой на горі сухий дуб – (2) |
|
А в долині горішок. |
|
Под гармошку, под твою |
|
Я нікак не подпою, |
|
Ілі ти не так іграїш, |
|
Ілі я не так пою. |
|
Танцювала, танцювала, |
|
Потім бачу збилася, |
|
Гармоніст вродливий хлопець, |
|
Я ж в нього влюбилася. |
|
Я бивало запєвала, |
|
Замєняла солов'я |
|
А тєпєрь подружка Ніна, |
|
Замєніка ти мєня. |
|
Нєту голоса мого, |
|
Стала я хрипучая, |
|
То ізмєна, то любов, |
|
Вона ж мене змучила. |
|
Ой на горі сухий дуб – (2) |
|
А в долині горішок. |
