作词 : Юрій Бондарчук 作曲 : Юрій Бондарчук Піднімаються люди з метро і пускаються в танець — лавірують у купі туристів і самозванців, що повільно плетуться і весь час спотикаються. І ось ти серед них пробігаєш, долаючи втому. Застряг між різних світів, наче Лінкольн в бардо. Яке з місць на землі ти би назвав своїм домом? Коли умру, поховайте мене під Черкасами, щоб не здалося, що даром я був народжений. Але поки Сізіфом штовхаю я кошик до каси, де касирка незмінно його знов і знов випорожнює. Плугатарі з плугами йдуть, а діточки обід несуть. На заході робочого дня згущаються сутінки й в голові вивільняється трохи для себе часу, щоб його присвятити на нерішучість та сумніви. Як звучали б слова Кобзаря, якби він був таким же, як я? Коли умру, поховайте мене під Черкасами, щоб не здалося, що даром я був народжений. Але поки Сізіфом штовхаю я кошик до каси, де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов. де касирка незмінно його знов і знов.