作词 : Юрій Бондарчук 作曲 : Юрій Бондарчук Із настанням спеки сезон відпусток почавсь, та витісняє з південного берега у безстрокове відрядження тих, хто не згоден чекати, поки розсудить всіх час, й не довіряє продажній поліції і прокуроркам ряджененим. Однак лишаться ровесники, ті кому зараз по тридцять, — кілька друзів дитинства, можливо, якісь однокласники, що у питанні комфорту закриють очі на принципи і віддадуть перевагу сім'ї та наявній приватній власності. Всю прибережну землю дна прибере рука, зникнуть у хвилях будинки і мис вріжеться в море пазуром гострим. Кожна людина є часткою цілого, частиною материка. Жодна людина — не острів. Жодна людина — не острів! Як же у них все просто — бути святим або монстром. Жодна людина — не острів. Жодна людина — не острів! Жодна людина — не острів. Жодна людина — не острів!